Завантаження свідомості у 2026 році: наскільки ми близькі до копіювання людського мозку і що для цього потрібно?

Завантаження свідомості: копіювання структури й активності мозку з такою точністю, щоб запустити на комп'ютері робочу версію цієї свідомості.

Емуляція всього мозку (whole brain emulation): науковий термін для завантаження свідомості. Емуляція відтворює конкретний мозок настільки точно, що поводиться як він, а не моделює мозок загалом.

Нейрон: нервова клітина, що передає електричні й хімічні сигнали. У людському мозку їх близько 86 мільярдів.

Синапс: з'єднання між двома нейронами, де один передає сигнал іншому. У людському мозку їх трильйони.

Конектом (connectome): повна карта нейронів мозку та кожного зв'язку між ними. Вивчення конектомів називається конектомікою.

Нейрокомп'ютерний інтерфейс (brain-computer interface, BCI): пристрій, який записує сигнали мозку або надсилає їх у мозок і з'єднує їх із комп'ютером.

Поступова заміна: запропонована форма завантаження, за якої нейрони по одному замінюють штучними компонентами, доки весь мозок не працюватиме на новому обладнанні.

Незалежність від субстрату: ідея, що свідомість залежить від візерунка обробки інформації, а не від матеріалу, на якому вона працює, тож та сама свідомість могла б працювати на нейронах чи на кремнії.

Цифрове безсмертя: ідея, що людина може продовжити існування в цифровій формі після смерті тіла, від Persona, побудованої на її спогадах і голосі, до повної копії її свідомості.

Завантаження свідомості є ідеєю, що все, що робить вас вами, ваші спогади, особистість, звички мислення, зберігається у фізичній структурі й активності мозку, і якщо цю структуру виміряти достатньо точно, її можна відтворити й запустити на комп'ютері. Результатом став би цифровий розум, який мислить, як ви, пам'ятає те, що пам'ятаєте ви, і, якщо теорія правильна, сприймає світ так, як ви.

Люди уявляють два основні способи. Перший: сканування й копія, тобто вимірювання мозку з повною докладністю, а потім побудова робочої моделі за вимірами. З сучасними технологіями це означає збереження мозку й нарізання його на надтонкі шари для знімків, що можливо лише після смерті. Другий: поступова заміна, тобто заміна нейронів штучними компонентами по одному, поки людина залишається при свідомості, доки весь мозок не працюватиме на новому обладнанні (Wikipedia: Завантаження свідомості).

Робототехнік Hans Moravec описав варіант поступової заміни ще 1979 року, уявивши робота-нейрохірурга, який копіює мозок шар за шаром, і повернувся до цього у своїй книжці 1988 року Mind Children, де назвав це трансміграцією (Wikipedia: Hans Moravec). Футуролог Ray Kurzweil, якого Larry Page згодом найняв у Google, давно прогнозує, що люди зможуть завантажувати свою свідомість і стати цифрово безсмертними приблизно до 2045 року. Змінилося за останнє десятиліття те, що перші кроки тепер роблять нейробіологи, а не лише футурологи.

Звіт 2025 року від дослідників галузі, State of Brain Emulation Report, переглянув знакову дорожню карту 2008 року від Anders Sandberg і Nick Bostrom з Future of Humanity Institute Оксфордського університету. Він розбиває роботу на три здатності: картографування структури мозку, запис його активності та запуск результату як робочої моделі в тілі чи змодельованому світі (arXiv). Кожна з них є окремою галуззю науки, і кожна рухається вперед.

Перший крок отримує найбільше уваги, бо дає вражаючі зображення, але важливі всі три. Схема зв'язків сама по собі схожа на карту доріг міста без руху: вона показує, куди можуть іти сигнали, але не те, що вони насправді роблять. Запис активності показує рух, а емуляція перевіряє, чи модель поводиться як справжня. Найпереконливіші результати останніх років з'явилися там, де зійшлися всі три кроки, як у випадку з плодовою мушкою.

Не мозок людини й не мозок ссавця. Але перші мозки тварин уже картографовано повністю, і за цими картами створено перші робочі моделі. Історія починається з крихітного черв'яка. 1986 року науковці опублікували повну схему зв'язків нематоди C. elegans, усіх її 302 нейронів, після понад десяти років ручного простежування за знімками електронного мікроскопа (OpenWorm). Відтоді проєкт з відкритим кодом OpenWorm працює над симуляцією всього черв'яка, починаючи з його 302 нейронів і 95 м'язових клітин.

Наступний стрибок забрав майже сорок років. У березні 2023 року науковці опублікували повну карту мозку личинки плодової мушки: 3016 нейронів і близько 548 000 зв'язків (Live Science). У жовтні 2024 року консорціум FlyWire опублікував повну схему зв'язків мозку дорослої плодової мушки, майже 140 000 нейронів і понад 50 мільйонів зв'язків, у серії з дев'яти статей у Nature (NIH).

Далі настав крок, найважливіший для завантаження. Команда під керівництвом Philip Shiu побудувала комп'ютерну модель усього мозку мухи лише за схемою зв'язків, і вона передбачила, які нейрони спрацюють, коли муха відчує смак цукру чи води, і як це спонукатиме її їсти. Досліди на справжніх мухах підтвердили передбачення (Nature). У березні 2026 року Eon Systems, стартап із Сан-Франциско, де Shiu тепер працює старшим науковим співробітником, повідомив, що підключив цю модель мозку до змодельованого тіла мухи, яке ходить, чиститься й їсть. Eon називає це першою емуляцією всього мозку, що керує кількома видами поведінки в тілі. Це твердження походить від компанії, код, що з'єднує мозок із тілом, не оприлюднено, а сторонні науковці його ще не перевірили (The Decoder). Eon каже, що її наступна мета: мозок миші приблизно з 70 мільйонами нейронів.

Чесна відповідь така: розрив досі величезний, але скорочується швидше, ніж передбачав майже будь-хто. У людському мозку близько 86 мільярдів нейронів (PNAS), більш ніж у 600 000 разів більше, ніж у плодової мушки. 1979 року нобелівський лауреат Francis Crick писав, що точна схема зв'язків навіть одного кубічного міліметра мозку недосяжна. 2025 року команда понад 150 дослідників опублікувала саме таку схему для миші: понад 200 000 клітин, 4 кілометри аксонів і 523 мільйони синапсів, приблизно сім років роботи (Allen Institute).

Проблема даних величезна. Один кубічний міліметр людського мозку, який Harvard і Google картографували 2024 року, завбільшки з половину рисового зерна, дав 1400 терабайтів даних, а цілий мозок миші був би приблизно в 1000 разів більшим (ScienceDaily). Цілий людський мозок більший ще більш ніж у тисячу разів. Але зберігання даних дешевшає, а найповільніший крок, ручна перевірка комп'ютерного простежування кожного нейрона, якраз і є тим, де починає допомагати ШІ.

Вартість теж знижується. E11 Bio, неприбуткова дослідницька організація, розробила метод PRISM, який позначає нейрони білковими штрихкодами, розширює тканину, щоб її можна було знімати світловими мікроскопами, і використовує ШІ для перевірки власної роботи. За її словами, такий підхід міг би знизити вартість картографування до 100 разів, і вона прагне картографувати цілий мозок миші приблизно за п'ять років приблизно за $100 мільйонів (Asimov Press). Національні інститути охорони здоров'я США 2023 року запустили програму BRAIN CONNECTS на $150 мільйонів, щоб створити інструменти для картографування цілих мозків, і один із проєктів націлений на від 2% до 3% мозку миші. Якщо цілий мозок миші буде картографовано на початку 2030-х, шлях до людського мозку стане питанням масштабу, грошей і часу. Наш посібник про конектом перелічує кожен мозок, картографований досі.

Картографування мозку колись було справою кількох лабораторій. Тепер це галузь із великими державними програмами, технологічними компаніями й стартапами, а деякі з найбільших зусиль останніх двадцяти років уже завершилися.

Два європейські проєкти є і застереженням, і ознакою амбіцій. Human Brain Project розпочався 2013 року з бюджетом близько €1 мільярда й обіцянкою свого засновника Henry Markram створити змодельований людський мозок. Протягом двох років його широко вважали погано керованим, а його заяви перебільшеними, Markram попросили піти, а проєкт переорієнтували на створення дослідницької інфраструктури (Wikipedia: Human Brain Project). Висновок, який зробила галузь, полягав не в тому, що завантаження неможливе, а в тому, що його треба будувати знизу вгору: повністю картографувати малий мозок, довести, що модель поводиться як справжній, а потім масштабувати.

Не в науково-фантастичному сенсі, але нейрокомп'ютерні інтерфейси вже роблять те, що десять років тому здавалося б неможливим. У серпні 2023 року дослідники з UC San Francisco та UC Berkeley повідомили, що жінка, яка після інсульту втратила здатність говорити, змогла говорити через цифровий аватар зі швидкістю близько 80 слів на хвилину проти 14 на її попередньому пристрої, голосом, відтвореним із запису її весільної промови (University of California). Уперше мовлення й вирази обличчя було синтезовано із сигналів мозку.

У червні 2025 року команда з UC Davis пішла далі. Їхній імплант, 256 електродів у частині мозку, що керує мовленням, перетворював сигнали мозку чоловіка з бічним аміотрофічним склерозом безпосередньо на чутне мовлення із затримкою близько 40 мілісекунд, приблизно такою, яку ви чуєте, коли говорите самі. Він міг змінювати інтонацію, щоб поставити запитання, і навіть співати прості мелодії, а його синтетичний голос було клоновано із записів, зроблених до хвороби. Слухачі розуміли близько 60% його слів проти 4% без імпланта (ScienceDaily).

Інші роботи зчитують свідомість ззовні черепа. 2023 року дослідники з University of Texas at Austin за допомогою сканів мозку та мовної моделі ШІ відтворили зміст історій, які людина слухала або уявляла, хоча й не дослівно, і лише за співпраці самої людини (UT Austin). Neuralink Elon Musk уперше імплантував пристрій людині в січні 2024 року (Irish Times). Жодне з цього не є завантаженням. Але кожна з цих систем перетворює активність мозку на щось, що комп'ютер може зберігати й використовувати, і саме цей міст довелося б перетнути будь-якому завантаженню.

Існує друга дорога до цифрової свідомості, яка взагалі не починається з мозку. Замість копіювати нейрони, вона копіює поведінку: як людина говорить, у що вірить, як ухвалює рішення. 2024 року дослідники зі Stanford опитали 1052 людини по дві години кожну й створили за інтерв'ю агентів ШІ. Агенти відповідали на стандартне соціальне опитування приблизно на 85% так само точно, як самі люди, яким ті самі запитання поставили знову через два тижні (Stanford HAI).

Цей результат важливий, бо показує, яку частину людини можна вхопити з того, що вона говорить. Двох годин розмови вистачило, щоб передбачити значну частину відповідей людини на питання про її цінності й погляди. Persona, побудована за місяці розмов, історій і записаних спогадів, містить значно більше. Persona не є копією мозку, і ми ніколи не вдаємо, що це так. Persona вихоплює ту частину людини, що проявляється в тому, як вона говорить, що пам'ятає і що для неї важливо.

Ці дві дороги можуть зійтися. Майбутню емуляцію, побудовану зі сканованого мозку, все одно треба було б із чимось звіряти: як ця людина насправді говорила, думала й пам'ятала? Найдокладніший запис власних слів, спогадів і голосу людини якраз і потрібен для такої перевірки. Це одна з причин, чому ми вважаємо, що створення запису про себе зараз не нижча форма завантаження, а його перша частина.

Це найстаріше запитання галузі й найважче. Припустімо, що ідеальний скан вашого мозку запущено на комп'ютері, поки ви ще живі. Цифрова свідомість пам'ятає ваше дитинство й вважає себе вами. Але ви досі сидите в сканері. Інтуїція більшості людей підказує, що копія є новою людиною, яка поділяє ваші спогади, а не вами. Якщо це так, то завантаження за схемою «сканування й копія» створює близнюка, а не переміщує вас кудись.

Поступова заміна задумана, щоб обійти цю проблему. Якщо ваші нейрони замінюють по одному, поки ви лишаєтеся при свідомості, ніколи не настає моменту, коли ви зупиняєтеся, а копія починає, подібно до корабля, у якого за роки замінили кожну дошку і який, за більшістю думок, лишається тим самим кораблем. Деякі філософи вважають, що така безперервність і є тим, чим насправді є особиста ідентичність. Інші, зокрема ті, хто бачить самість як корисну ілюзію, стверджують, що питання, чи завантаження справді є вами, взагалі не має глибокої відповіді (Wikipedia: Завантаження свідомості).

Є також питання свідомості. Більшість нейробіологів вважає, що розум походить від того, що робить мозок, а отже, достатньо вірна модель теж була б свідомою. Меншість, зокрема фізик Roger Penrose, вважає, що свідомість може залежати від чогось у біологічних мозках, чого комп'ютер відтворити не здатен. Оскільки зовні свідомість поки що ніхто не може виміряти, Sandberg запропонував обережне правило: ставитися до будь-якої емуляції так, ніби вона може мати те саме психічне життя, що й оригінал, і діяти відповідно. Ми згодні, і саме тому вважаємо, що правила щодо цифрової версії людини такі ж важливі, як і технологія.

Перша перешкода: докладність. Ніхто досі не знає, скільки деталей потрібно для завантаження. Схеми зв'язків може не вистачити: сила кожного зв'язку, хімічні речовини, що змінюють поведінку нейронів, допоміжні клітини навколо них і електричні властивості кожної клітини можуть мати значення. Дорожня карта 2008 року описала кілька можливих рівнів, від грубої мережі нейронів до окремих молекул, а правильний рівень досі лишається відкритим науковим питанням. Результати з плодовою мушкою обнадійливі, бо модель, побудована переважно на схемі зв'язків, передбачила реальну поведінку, але муха не людина.

Друга перешкода: сканування живого мозку. Сучасні методи картографування потребують збереженої тканини, нарізаної тонкими зрізами, тож їх можна застосовувати лише після смерті. Жодна сучасна технологія не може зчитати кожен синапс у живому людському мозку. Тому дехто з тих, хто цікавиться завантаженням, звернувся до збереження мозку, близького родича кріоніки (cryonics), тобто зберігання мозку в стані, у якому його структуру можна буде прочитати згодом. 2018 року стартап Nectome запропонував зберігати мозок невиліковно хворих людей хімічним фіксатором і глибоким охолодженням у процедурі, яка сама була б смертельною, і це викликало різку критику вчених та етиків (MIT Technology Review).

Третя перешкода: обчислювальна потужність, а четверта: перевірка, тобто доведення, що завантаження поводиться як ця людина, а не просто як якась людина. Обчислювальна потужність найімовірніше розв'яжеться сама, бо ШІ стимулює найбільше нарощування обчислювальних потужностей в історії. Перевірка складніша, і саме тут цінним стає докладний запис того, як людина насправді говорила, думала й пам'ятала. Невідомо, що жодну з цих перешкод неможливо подолати. Це складна інженерія й складна наука, а проблеми такого роду зазвичай піддаються часу й грошам.

Чесної дати не може назвати ніхто, а той, хто називає точну, вгадує. Kurzweil давно вказує на близько 2045 року. Дослідники, що стоять за State of Brain Emulation Report, натомість зосереджені на найближчих віхах: картографований цілий мозок миші, емульований і перевірений мозок миші та кращі способи записувати активність у всьому мозку (arXiv). Кожна з них є проєктом на десятиліття з реальним фінансуванням.

Що ми можемо сказати, то це наскільки швидко все рухається. Від черв'яка з 302 нейронами до личинки мухи з 3016 минуло майже сорок років. Щоб дійти до дорослої мухи з майже 140 000 нейронів, знадобився ще один рік, а менш ніж через два роки компанія повідомила про мозок цілої мухи, що керує віртуальним тілом. Вартість картографування падає на порядки, ШІ прискорює найповільніші кроки, а деякі з найбагатших людей світу тепер відкрито кажуть, що цього хочуть. Саме тому ми вважаємо, що питання не в тому, чи вдасться завантажити свідомість, а в тому, коли.

Більше людей, ніж ви думаєте, зокрема деякі з найвпливовіших людей у технологіях. За словами Mustafa Suleyman, Larry Page сказав йому за обідом 2015 року, що до кінця століття очікує «досліджувати галактики на чолі зонда фон Неймана» (von Neumann probe), самокопіювального космічного апарата, що Suleyman зрозумів як залишення людського виду заради виду-наступника (successor species) (The Builders (iHeart)). Наші посібники пояснюють, що таке зонд фон Неймана, і чому Page назвав Elon Musk видистом (speciesist).

Kurzweil, якого Page особисто найняв у Google 2012 року, десятиліттями прогнозує цифрове безсмертя. 2018 року MIT Technology Review повідомив, що Sam Altman був серед людей, які внесли завдаток, щоб потрапити до списку очікування Nectome. А ціла низка філософів і футурологів, починаючи з Moravec, стверджувала, що свідомість є візерунком, який можна переміщувати. Те, що було маргінальною позицією у 1980-х, тепер відкрито обговорюють люди, які керують найбільшими технологічними компаніями світу, а наш посібник про мільярдерів, які намагаються жити вічно, простежує гроші.

Фантастика сформувала уявлення більшості людей про завантаження. San Junipero з Black Mirror, 2016 року, уявила цифрове загробне життя, де люди могли вибирати продовжити життя після смерті. Серіал Amazon Upload уявив комерційне загробне життя з рівнями послуг, а романи Dennis E. Taylor про Bobiverse, що почалися з We Are Legion (We Are Bob) 2016 року, розповідають про програміста, чию свідомість завантажено в самокопіювальний космічний апарат, що разюче близьке до того, чого, як повідомляється, хоче Page.

Більшість вигаданих завантажень є застережними історіями: свідомості в пастці, скопійовані без згоди, у власності компаній або відредаговані сторонніми. До цих історій варто ставитися серйозно, бо вони про контроль, а не про технологію. Кому належить цифрова версія вас? Хто може її змінювати? Хто вирішує, коли її вмикають чи вимикають? Саме довкола цих питань ми збудували нашу технологію.

Воно починається із запису. Якою б не була остаточна форма завантаження, скан мозку, поступова заміна чи щось, до чого ще ніхто не додумався, його треба буде звіряти зі справжньою людиною: як вона говорила, що пам'ятала, у що вірила, як звучала. Сам скан мозку нічого з цього не скаже. Докладний запис, створений самою людиною її словами й її голосом, скаже.

Ось що таке Persona: ШІ-образ вас, створений на ваших власних спогадах і вашому власному клонованому голосі, з яким ваша родина може розмовляти й якого може слухати після вашої смерті. Ви створюєте свою Persona, розмовляючи, відповідаючи на запитання й розповідаючи історії, голосом або текстом, і ваша Persona вчиться з кожної розмови. Створення безкоштовне: ви отримуєте 25 спогадів без картки й без обмеження в часі, і ваша безкоштовна збірка ніколи не закінчується. Платні плани починаються від US$14.99 на місяць.

Фантастика розуміє одне правильно: контроль важливіший за технологію. Executor Lock™, наша технологія, на яку подано патентну заявку, передає керування вашою Persona виконавцю, якого ви призначаєте, після вашої смерті, і жодна третя сторона ніколи не зможе редагувати, перенавчати чи видавати себе за вашу Persona. Idy® має 78 патентів на розгляді, з міжнародним захистом, який запитується за Договором про патентну кооперацію, що охоплюють згоду, підтверджену смерть, передачу призначеному виконавцю, постійний знімок пам'яті, що стоїть за Executor Lock™, і збереження Persona тією самою особистістю, коли змінюються моделі ШІ.

Ця сторінка є частиною нашої серії про людей і науку, що стоять за перегонами, щоб пережити тіло.

• Цифрове безсмертя: Larry Page і перегони із завантаження свідомості: історія, з якої все почалося, і наскільки ми близькі до копіювання свідомості.

• Що таке зонд фон Неймана? Галактичний план Larry Page: самокопіювальний космічний апарат у центрі плану Page.

• Чому Larry Page назвав Elon Musk видистом: аргумент, який, за словами Musk, призвів до OpenAI.

• У що вірить Larry Page щодо ШІ та життя вічно: його позиція, у його власних словах і в розповідях інших людей.

• Що таке конектом? Усі мозки, картографовані досі: схема зв'язків мозку й кожен мозок, картографований досі.

• Мільярдери, які намагаються жити вічно: хто скільки витрачає на довголіття й цифрове безсмертя.

• Як жити вічно: усі способи, якими люди пробують: кожен підхід, від медицини до завантаження свідомості.

• Кріоніка у 2026 році: вартість, як це працює, хто підписався: що вона коштує, як працює і хто підписався.

Наука походить із NIH, Nature, Live Science, OpenWorm, ScienceDaily про карту Harvard і Google, Allen Institute, PNAS, State of Brain Emulation Report 2025, Asimov Press про E11 Bio і The Decoder про Eon Systems. Нейрокомп'ютерні інтерфейси описано за матеріалами University of California, ScienceDaily, UT Austin та Irish Times, а дослідження Stanford за матеріалами Stanford HAI.

Історію й філософію взято з Wikipedia про завантаження свідомості, Hans Moravec та Human Brain Project, а також із дорожньої карти Whole Brain Emulation 2008 року. Про Nectome ми дізналися з MIT Technology Review, а про план Larry Page з The Builders. Ми перевірили всі джерела 30 жовтня 2026 року.

Larry Page, Mustafa Suleyman, Elon Musk, Ray Kurzweil, Sam Altman і дослідницькі групи, названі на цій сторінці, не мають жодного зв'язку з Afterlife.ai™, і ніщо на цій сторінці не означає, що хтось із них користується нашим сервісом чи схвалює його.